чекіст
ЧЕКІ́СТ, а, ч., іст.
Працівник Надзвичайної комісії для боротьби з контрреволюцією, саботажем і спекуляцією, яка існувала в перші роки Радянської влади (див. чека́²).
В спустілих будинках маєтку цієї весни з почину чекістів було влаштовано дитячу комуну для безпритульних сиріт (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чекіст — чекі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чекіст — -а, ч., іст. Працівник надзвичайної комісії для боротьби з контрреволюцією, саботажем і спекуляцією, яка існувала в перші роки Радянської влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чекіст — ЧЕКІ́СТ, а, ч. Працівник Надзвичайної комісії для боротьби з контрреволюцією, саботажем і спекуляцією, яка існувала в перші роки Радянської влади ( див. чека²). Чекісти методично, крок за кроком завдавали ударів підпіллю українських націоналістів (Бойч. Словник української мови в 11 томах