чекіст
ЧЕКІ́СТ, а, ч. Працівник Надзвичайної комісії для боротьби з контрреволюцією, саботажем і спекуляцією, яка існувала в перші роки Радянської влади ( див. чека²).
Чекісти методично, крок за кроком завдавали ударів підпіллю українських націоналістів (Бойч., Молодість, 1949, 347);
В спустілих будинках маєтку цієї весни з почину чекістів було влаштовано дитячу комуну для безпритульних сиріт (Гончар, II, 1959, 264).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чекіст — ЧЕКІ́СТ, а, ч., іст. Працівник Надзвичайної комісії для боротьби з контрреволюцією, саботажем і спекуляцією, яка існувала в перші роки Радянської влади (див. чека́²). В спустілих будинках маєтку цієї весни з почину чекістів було влаштовано дитячу комуну для безпритульних сиріт (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- чекіст — чекі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чекіст — -а, ч., іст. Працівник надзвичайної комісії для боротьби з контрреволюцією, саботажем і спекуляцією, яка існувала в перші роки Радянської влади. Великий тлумачний словник сучасної мови