чемоданчик
ЧЕМОДА́НЧИК, а, ч.
Зменш. до чемода́н.
Мене ніби магнітом потягло до того мого чемоданчика, що на дні в йому [ньому] поскладані мої підручники та зшитки (С. Васильченко);
Олексій прив'язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д. Ткач);
Я провів їх [родичів] за місто, повернувся, узяв маленький дерматиновий чемоданчик і подався на автобусну станцію (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чемоданчик — чемода́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чемоданчик — -а, ч. Зменш. до чемодан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чемоданчик — ЧЕМОДА́НЧИК, а, ч. Зменш. до чемода́н. Мене ніби магнітом потягло до того мого чемоданчика, що на дні в йому поскладані мої підручники та зшитки (Вас., II, 1959, 74); Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Ткач, Крута хвиля, 1956, 109). Словник української мови в 11 томах