1. Словник української мови у 20 томах

чемпіон

ЧЕМПІО́Н, а, ч.

Звання переможця змагань на першість із якого-небудь виду спорту.

Чемпіон з боксу;

Тренери збірної .. [з водного поло] настроюватимуть своїх підопічних на повернення звання олімпійських чемпіонів (з газ.);

// Спортсмен чи спортивна команда, удостоєні такого звання.

Еге, дід у мене був не простий, кожному побажаю такого діда. Любив боротися по ярмарках. Одного німецького чемпіона поборов (Ю. Яновський);

У середині XIX століття відбуваються перші міжнародні турніри, зустрічі чемпіонів різних країн (з навч. літ.);

Денис Каленюк не раз вів перед у веселому ключі косарів, якщо тільки не очолював того ключа такий неперевершений віртуоз, як Павло Пилипчук – загальновизнаний чемпіон косарської справи. (М. Рильський);

// Тварина, яка дістала найвищий приз (на виставці, змаганнях і т. ін.).

Свині відгодівельної групи нашого колгоспу є чемпіонами Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1954 року (з газ.).

△ (1) Абсолю́тний чемпіо́н – спортсмен, який одержав найбільшу кількість очок у змаганнях з різних вправ якого-небудь виду спорту.

Гімнасти Лариса Латиніна і Віктор Чукарін здобули найбільший успіх: вони стали абсолютними чемпіонами олімпіади (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чемпіон — Переможець змагань <�у змаганнях>, г. першун, п! СПОРТСМЕН Словник синонімів Караванського
  2. чемпіон — [чеимп'іон] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. чемпіон — Першун, переможець Словник чужослів Павло Штепа
  4. чемпіон — чемпіо́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. чемпіон — -а, ч. Звання переможця змагань на першість з якого-небудь виду спорту; спортсмен чи спортивна команда, удостоєні такого звання. Чемпіон з боксу. || Тварина, яка дістала найвищий приз (на виставці, змаганнях і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чемпіон — чемпіо́н (англ., франц. champion, від лат. campio – б’юся, борюся) переможець чемпіонату; в ширшому розумінні – переможець у будь-якому спортивному змаганні на першість. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. чемпіон — Чемпіо́н, -на; -о́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чемпіон — ЧЕМПІО́Н, а, чол. Звання переможця змагань на першість з якого-небудь виду спорту; спортсмен чи спортивна команда, удостоєні такого звання. Еге, дід у мене був не простий, кожному побажаю такого діда. Любив боротися по ярмарках. Словник української мови в 11 томах