червоний

ЧЕРВО́НИЙ, а, е.

1. Який має колір крові, калини, жару і т. ін.

Снилась [Миколі] ясна веселка на морі, а по тій веселці наче сходила до його [нього] Нимидора ніби по східцях, в стрічках та квітках, в червоних чоботях (І. Нечуй-Левицький);

Пишається над водою Червона калина (Т. Шевченко);

Знайти Марс на небі не важко – планета виділяється серед зірок не лише блиском, а й червоним кольором (з наук.-попул. літ.);

До складу еритроцитів входить білкова речовина гемоглобін, який надає крові червоного кольору. Тому еритроцити ще називають червоними клітинами крові (з навч. літ.);

// Який є таким (про колір).

У зорі, яка наближається, спектральні лінії зміщуються до синього кінця спектра, а тієї, що віддаляється, – до червоного (з навч. літ.);

// Який став, зробився темно-рожевим від припливу крові.

У пані Наталі виступили на лицях червоні плями (М. Коцюбинський);

Орися опустила очі, в червоних вушках злякано затремтіли золоті сережки (Григорій Тютюнник);

В хаті повно військових, очі в кожного червоні від безсонних ночей (О. Гончар);

Справа в тому, що Марта любила вмиватись, власне обтиратись холодною водою, а потім шерстким рушником до червоного тіла (В. Підмогильний);

// З рожевими щоками.

В неділю пополудні приходили до баби всі невістки з внуками. Такі чорнобриві, як гвоздики, такі червоні, як калина (В. Стефаник);

* Образно. Дерева все глибше вгрузли в червоне золото і стояли в надмірній задумі (М. Хвильовий);

* У порівн. Поки сонце ховалось за обрій, прорізуючи ліс жовтогарячим промінням і золотячи стовбури сосен, як червоне золото, – я збирав матеріал на огнище (М. Грушевський);

// Який є символом любові; милосердя.

Він знав тепер, що червона барва означає кохання й милосердя (П. Загребельний);

// заст. Який є символом жалоби.

У старовину на Україні червоний колір – барва жалоби, відома при похороні людей (“червоною китайкою личенько прикрито”) (з газ.);

// Уживається як складова частина деяких ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів.

Дуб червоний – надзвичайно красиве декоративне дерево (з наук.-попул. літ.);

Сидить [молодиця] за столом, а перед нею повна миса червоних порічок (Марко Вовчок);

У молочному скотарстві України найстарішою породою є червона степова худоба (з наук.-попул. літ.);

При сильному нагріванні червоний фосфор, не плавлячись, перетворюється у пару, при охолодженні якої утворюється білий фосфор (з навч. літ.);

Виробляють агар-агар з червоних морських водоростей. У приморських країнах його також широко використовують у кулінарії як наповнювач для мармеладів, желе (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. черво́не, ного, с. Такий колір; що-небудь такого кольору.

Забава вихопила з вогню запечене на червоне м'ясо, стала розкладати його на дерев'яних мисках перед посадниками і варягами (П. Загребельний);

Палац був порожній, мертвий, тільки з боків його стояли ряди крамниць з чимсь червоним на дверях, з стільчиком коло входу... (В. Винниченко).

2. перен., політ., іст. Який стосується, є символом революційної діяльності та радянської державності; протилежне білий.

Червону барву як символ революції, а тоді – радянської державності – принесло на Україну ХХ століття (з газ.);

Живи, живи, красуйся, Червона Україно? (П. Тичина);

– Командувати червоним фронтом призначено Фрунзе, – шорстко проказав далі старий (Ю. Яновський);

У березні 1918 року червоні війська під командуванням Муравйова обстрілювали будинок Грушевського, де згорів музей українських старожитностей і бібліотека Грушевського та загинула його мати (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. черво́ні, них, мн., іст. Воїни радянських революційних військ.

Ворог знав, що це була остання перепона для червоних, і оскаженіло обстрілював міст (П. Панч);

Передові частини червоних підходили вже до Керчі (О. Гончар).

3. у знач. ім. черво́ний, ного, ч., заст., розм. Червінець.

Святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу чи дві червоних на рясу (П. Куліш);

Маєрів зять казав, що його грошей при тім забрано 60 золотих червоних, два золотих великі персні “з жабинцями”, два великі коралеві намиста з перлами та двоє коней (М. Грушевський).

Товари́ство Черво́ного Хреста́ див. товари́ство;

Черво́на а́рмія див. а́рмія;

Черво́на гва́рдія див. гва́рдія;

Черво́на ікра́ див. ікра́;

Черво́на кни́га див. кни́га;

Черво́на лі́нія див. лі́нія;

Черво́на субо́та див. субо́та;

Черво́на ша́почка див. ша́почка;

Черво́на шелюга́ див. шелюга́;

Черво́не вино́ див. вино́1;

Черво́не коза́цтво [Украї́ни] див. коза́цтво;

Черво́ний куто́к (куто́чок) див. куто́к;

Черво́ний оселе́дець див. оселе́дець;

Черво́ний пе́рець див. пе́рець;

Черво́ний припли́в див. припли́в;

Черво́ний рядо́к див. рядо́к;

Черво́ний теро́р див. теро́р;

Черво́ний Хрест див. хрест;

Черво́ний чай див. чай;

Черво́ні брига́ди див. брига́да;

Черво́ні козаки́ див. коза́к;

Черво́ні кхме́ри див. кхме́ри;

Черво́ні мі́тли див. мітла́;

Черво́ні слідопи́ти див. слідопи́т.△ Черво́на ка́ртка див. ка́ртка;

Черво́на мідь див. мідь;

Черво́не де́рево див. де́рево;

Черво́не змі́щення див. змі́щення;

Черво́ний вовк див. вовк;

Черво́ний залізня́к див. залізня́к;

Черво́ні во́дорості див. во́дорості;

Черво́ні гіга́нти див. гіга́нт;

Черво́ні кров'яні́ ті́льця́ див. ті́льце́.

◇ (1) Виступа́ти черво́ною ни́ткою (д) див. прохо́дити.