червоногарячий
ЧЕРВОНОГАРЯ́ЧИЙ, а, е.
Який має колір вогню; яскраво-червоний.
Коло куреня стояв отаман, Іван Ковбаненко .. Тільки червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок (І. Нечуй-Левицький);
Велике, червоногаряче, як вистиглий кавун, сонце вихопилось на сході з-за степового океану (Г. Коцюба);
Бригадир здивовано струснув своєю червоногарячою бородою (Є. Кротевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- червоногарячий — див. яскравий Словник синонімів Вусика
- червоногарячий — червоногаря́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- червоногарячий — -а, -е. Який має колір вогню; яскраво-червоний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- червоногарячий — ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИ́Й, КРИВА́ВИЙ, КАЛИ́НО́ВИЙ, БОРДО́ВИЙ, БОРДО́, ВИШНЕ́ВИЙ, ЧЕРВЛЕ́НИЙ (ЧЕРЛЕ́НИЙ) діал., ГРАНА́ТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИ́НО́ВИЙ (кольору ягоди малини — темно-червоний); РУБІ́НОВИЙ (кольору рубіну); МА́КОВИЙ розм. Словник синонімів української мови
- червоногарячий — ЧЕРВОНОГАРЯ́ЧИЙ, а, е. Який має колір вогню; яскраво-червоний. Коло куреня стояв отаман, Іван Ковбаненко.. Тільки червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах