1. Словник української мови в 11 томах

червоногарячий

ЧЕРВОНОГАРЯ́ЧИЙ, а, е. Який має колір вогню; яскраво-червоний.

Коло куреня стояв отаман, Іван Ковбаненко.. Тільки червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок (Н.-Лев., II, 1956, 221);

Велике, червоногаряче, як вистиглий кавун, сонце вихопилось на сході з-за степового океану (Коцюба, Перед грозою, 1958, 4);

Бригадир здивовано струснув своєю червоногарячою бородою (Крот., Сини.., 1948, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червоногарячий — див. яскравий Словник синонімів Вусика
  2. червоногарячий — ЧЕРВОНОГАРЯ́ЧИЙ, а, е. Який має колір вогню; яскраво-червоний. Коло куреня стояв отаман, Іван Ковбаненко .. Тільки червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок (І. Словник української мови у 20 томах
  3. червоногарячий — червоногаря́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. червоногарячий — -а, -е. Який має колір вогню; яскраво-червоний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. червоногарячий — ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИ́Й, КРИВА́ВИЙ, КАЛИ́НО́ВИЙ, БОРДО́ВИЙ, БОРДО́, ВИШНЕ́ВИЙ, ЧЕРВЛЕ́НИЙ (ЧЕРЛЕ́НИЙ) діал., ГРАНА́ТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИ́НО́ВИЙ (кольору ягоди малини — темно-червоний); РУБІ́НОВИЙ (кольору рубіну); МА́КОВИЙ розм. Словник синонімів української мови