червінець

ЧЕРВІ́НЕЦЬ, нця, ч.

1. іст. Загальна назва іноземних золотих монет, що були в обігу в Росії до царя Петра І;

// Золота монета вартістю два карбованці (в розмовному вжитку також п'ять, десять карбованців), що карбувалася в дореволюційній Росії, починаючи з XVIII ст.

Жалування дали червінцями, карбованцями та мідними п'ятаками (І. Нечуй-Левицький);

[Федора:] Не п'єте, не курите, до ладу не з'їсте – все ті карбованці та червінці складаєте (С. Васильченко);

– Ай, славна монета! Ай, добра монета, – говорив він, вертячи червінець і пробуючи його на зубах (О. Довженко);

* Образно. В поля з пахучої долоні червінці осінь просіва... А десь біжать залізні коні і пахне холодом трава... (В. Сосюра);

Упаду, упаду в розпуці на роси. За серпневим баштаном не легіт горить – то бреде по ланах у задумі осінь, то в червінцях загрузли бори (М. Хвильовий);

* У порівн. На шлях вилетіла бричка; з-під дзвінких копит червінцями розкочувалися рясні вогники (М. Стельмах).

2. іст. Грошовий кредитний білет вартістю десять карбованців, що був у обігу в СРСР з 1922 по 1947 р.

У 1922 р. була здійснена грошова реформа. Вийшли нові грошові знаки – червінці, забезпечені золотом (з наук. літ.);

// іст., розм. Десять карбованців.

– Позичте, дядьку Лук'яне, червінця до завтрього, з процентом поверну!.. (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червінець — Золота монета, ЖМ. десять карбованців, десятка Словник синонімів Караванського
  2. червінець — рос. червонец 1. Назва іноземних золотих монет (дукатів, цехинів) у Московському князівстві. 2. Назва російської золотої монети 3-рублевої вартості у ХVІІІ-ХІХ ст. 3. В СРСР у 1922-1947 рр. Eкономічна енциклопедія
  3. червінець — черві́нець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. червінець — -нця, ч. 1》 іст. Загальна назва іноземних золотих монет, що були в обігу в допетровській Росії. || Золота монета вартістю три карбованці (в розмовному вжитку також п'ять, десять карбованців), що карбувалася в дореволюційній Росії починаючи з 18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. червінець — си́пати грі́шми (гроши́ма, черві́нцями і т. ін.). Бути необачним у витратах; надмірно, нерозсудливо витрачати кошти. Всі ахнули. Хоч і бачили день в день, що Ежен сипле грішми (І. Фразеологічний словник української мови
  6. червінець — ЧЕРВІ́НЕЦЬ (загальна назва золотих монет; золота монета вартістю три карбованці), ЗОЛОТИ́Й, ЧЕРВО́НИЙ розм., ЧЕРВІ́НЧИК пестл. — Казна-що ти, — каже, — городиш, брате! Буцім уже сто червоних таке диво, що зроду ніхто й не бачив. Словник синонімів української мови
  7. червінець — Черві́нець, -ві́нця; черві́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. червінець — ЧЕРВІ́НЕЦЬ, нця, ч. 1. Загальна назва іноземних золотих монет, що були в обігу в допетровській Росії; // Золота монета вартістю три карбованці (в розмовному вжитку також п’ять, десять карбованців), що карбувалася в дореволюційній Росії... Словник української мови в 11 томах