черговик
ЧЕРГОВИ́К, а́, розм.
Особа, яка перебуває в черзі на одержання чого-небудь.
У новенькі квартири, натомість, місто розселювало своїх черговиків (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ЧЕРГОВИ́К, а́, розм.
Особа, яка перебуває в черзі на одержання чого-небудь.
У новенькі квартири, натомість, місто розселювало своїх черговиків (з газ.).