1. Словник української мови у 20 томах

череватий

ЧЕРЕВА́ТИЙ, а, е, розм.

1. Який має велике черево (у 1 знач.).

Наче уві сні з'явився Іннин батько – череватий, з дзеркально відшліфованою лисиною (В. Речмедін);

На Проході у канавах блищала вода .. Ліниво помахували хвостиками схожі на океанських китів череваті пуголовки (Ю. Збанацький).

2. перен. Який має дуже випуклі, круглясті боки; широкий і присадкуватий в основі (про предмети).

Хата осунулась.., черевата піч потріскалась, – диміла, куріла (Панас Мирний);

Перед однією коморою стояла бричка .. зелена, черевата (А. Свидницький);

Суліман метнувся, налив з череватої пляшки якоїсь червонавої рідини (Ірина Вільде);

Рябе телятко .. гайсає по ясно-зеленій оболоні довкола Якима, що смолив перевернутого догори череватим днищем човна (В. Дрозд).

3. тільки ж. р, ким і без дод., розм. Вагітна.

На котру з молодиць не глянь, – коли не з дитиною біля пазухи, то – черевата (А. Головко);

Чим баба виновата [винна], що дівка черевата (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. череватий — Пузатий, тельбухатий, товстий, грубий, (глек) бокатий, (- жінку) вагітна, п! ГЛАДКИЙ Словник синонімів Караванського
  2. череватий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. череватий — черева́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  4. череватий — -а, -е, розм. 1》 Який має велике черево (у 1 знач.). 2》 перен. Який має дуже випуклі, круглясті боки; широкий і присадкуватий в основі (про предмети). 3》 тільки ж., без додатка і ким, розм. Вагітна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. череватий — БОКА́СТИЙ (про предмет — який має випуклі, круглясті боки), БОКА́ТИЙ, ПУЗА́ТИЙ розм., ЧЕРЕВА́ТИЙ розм. (низький і присадкуватий в основі, з опуклими, випнутими боками), Он посуд: кухлики, миски, шклянки, та які блискучі, які барвисті!... Словник синонімів української мови
  6. череватий — Черева́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. череватий — ЧЕРЕВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має велике черево (у 1 знач.). Наче уві сні з’явився Іннин батько — череватий, з дзеркально відшліфованою лисиною (Речм., Твій побратим, 1962, 193); На Проході у канавах блищала вода.. Словник української мови в 11 томах
  8. череватий — Череватий, -а, -е 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. Чужа діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята. Ном. № 9240. 2) ж. р. Беременная. Чим баба, виновата, що дівка черевата. Ном. № 4061. Словник української мови Грінченка