1. Словник української мови в 11 томах

череватий

ЧЕРЕВА́ТИЙ, а, е, розм.

1. Який має велике черево (у 1 знач.).

Наче уві сні з’явився Іннин батько — череватий, з дзеркально відшліфованою лисиною (Речм., Твій побратим, 1962, 193);

На Проході у канавах блищала вода.. Ліниво помахували хвостиками схожі на океанських китів череваті пуголовки (Збан., Сеспель, 1961, 427).

2. перен. Який має дуже випуклі, круглясті боки; широкий і присадкуватий в основі (про предмети).

Хата осунулась.., черевата піч потріскалась,— диміла, куріла (Мирний, І, 1949, 140);

Перед однією коморою стояла бричка.. зелена, черевата (Свидн., Люборацькі, 1955, 3);

Суліман метнувся, налив з череватої пляшки якоїсь червонавої рідини (Вільде, Сестри.., 1958, 364).

3. тільки ж. р., без додатка і ким, розм. Вагітна.

На котру з молодиць не глянь,— коли не з дитиною біля пазухи, то — черевата (Головко, Мати, 1934, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. череватий — Пузатий, тельбухатий, товстий, грубий, (глек) бокатий, (- жінку) вагітна, п! ГЛАДКИЙ Словник синонімів Караванського
  2. череватий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. череватий — ЧЕРЕВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має велике черево (у 1 знач.). Наче уві сні з'явився Іннин батько – череватий, з дзеркально відшліфованою лисиною (В. Речмедін); На Проході у канавах блищала вода .. Словник української мови у 20 томах
  4. череватий — черева́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  5. череватий — -а, -е, розм. 1》 Який має велике черево (у 1 знач.). 2》 перен. Який має дуже випуклі, круглясті боки; широкий і присадкуватий в основі (про предмети). 3》 тільки ж., без додатка і ким, розм. Вагітна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. череватий — БОКА́СТИЙ (про предмет — який має випуклі, круглясті боки), БОКА́ТИЙ, ПУЗА́ТИЙ розм., ЧЕРЕВА́ТИЙ розм. (низький і присадкуватий в основі, з опуклими, випнутими боками), Он посуд: кухлики, миски, шклянки, та які блискучі, які барвисті!... Словник синонімів української мови
  7. череватий — Черева́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. череватий — Череватий, -а, -е 1) Съ большимъ животомъ, брюхатый. Чужа діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої, як паненята. Ном. № 9240. 2) ж. р. Беременная. Чим баба, виновата, що дівка черевата. Ном. № 4061. Словник української мови Грінченка