1. Словник української мови у 20 томах

чересло

ЧЕРЕСЛО́, а́, с., с. г.

Вертикальний ніж у плузі, який міститься перед лемешем.

– А чом ви, хлопці, не орете? – Та, дядьку, свято! – Яке свято? – Чересло й леміш знято! (прислів'я);

Та гей, бики! Чого ж ви стали? Чи поле страшно заросло? Чи лемеша іржа поїла? Чи затупилось чересло? (С. Руданський);

Коні натягли посторонки, ступнули. Чересло заглибилося, леміш одвернув аж синю од чорноти скибу (М. Рудь);

* Образно. На місяць набігла прозора хмарка, він розрізав її своїм череслом і ще ясніше замерехтів у тополях (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чересло — чересло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. чересло — -а, с., с. г. Вертикальний ніж у плузі, який міститься перед лемешем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чересло — Чересло́, -ла́, -лу́; -ре́сла, чере́сел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чересло — ЧЕРЕСЛО́, а́, с., с.г. Вертикальний ніж у плузі, який міститься перед лемешем. — А чом ви, хлопці, не орете? — Та, дядьку, свято! — Яке свято? — Чересло й леміш знято! (Укр.. присл.., 1963, 404); Та гей, бики! Чого ж ви стали? Чи поле страшно заросло?... Словник української мови в 11 томах
  5. чересло — Чересло́, -ла с. 1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ. Чуб. VII. 398. 2) мн. чресла. Я тебе (ураз) вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю. Мил. М. 84. Словник української мови Грінченка