черкнутися
ЧЕРКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., об кого – що, кого, чого, з ким – чим.
Однокр. до черка́тися 1.
Врешті черкнулась криця об кремінь, спалахнула на мент іскра (М. Коцюбинський);
Нараз попід стіною черкнувся сірник, зайнявся віхоть соломи (С. Журахович);
Сонце черкнулося .. рухливого плеса (М. Стельмах);
Поки човен черкнувся дном об піщаний берег, Петро розповів про все, що приберігав для брата (Д. Бедзик);
Літак, мов птах, черкнувсь землі крилом (Л. Дмитерко);
Онися вийшла на ґанок і трохи не черкнулась головою об стелю (І. Нечуй-Левицький);
Незабаром розмова їх перейшла на другі речі, черкнулася других, інших, не земських діл (Панас Мирний);
// Донестися до органу слуху.
Щось чуже та нерідне черкнулося її [Христі] уха, щось гірке та холодне обняло усю душу (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- черкнутися — черкну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- черкнутися — -нуся, -нешся, док., об кого – що, кого, чого, з ким – чим. Однокр. до черкатися I. || Донестися до органу слуху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черкнутися — ЧЕРКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., об кого — що, кого, чого, з ким — чим. Однокр. до черка́тися¹. Врешті черкнулась криця об кремінь, спалахнула на мент іскра (Коцюб., І, 1955, 346); Нараз попід стіною черкнувся сірник, зайнявся віхоть соломи (Жур., Вечір. Словник української мови в 11 томах
- черкнутися — Черкну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. одн. в. отъ черкатися. Чарка так і задзвеніла, як черкнулась об його зуби. Левиц. ПЙО. І. 372. Нехай йому так легенько икнеться, як павине пір'я об воду черкнеться. Ном. № 11612. Словник української мови Грінченка