черничка
ЧЕРНИ́ЧКА¹, и, ж.
Зменш.-пестл. до черни́ця¹.
У поїзд, що йшов на Ростов, сіла молода гарненька черничка із скринькою, критою чорним лаком, на якій була намальована “Голгофа” (Ф. Бурлака);
[Марія:] Чого ви зовете мене черничкою? Хіба мені личить монастир? (Я. Мамонтов).
ЧЕРНИ́ЧКА², и, ж.
Зменш.-пестл. до черни́ця².
Він нахилився, нарвав рути та оксамитових черничок, обіклав квітки олеандра червоно-чорними черничками (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черничка — черни́чка 1 іменник жіночого роду, істота монахиня черни́чка 2 іменник жіночого роду ягода Орфографічний словник української мови
- черничка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до черниця I. II -и, ж. Зменш.-пестл. до черниця II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черничка — Черни́чка, -чки, -чці; -ни́чки, -ни́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- черничка — ЧЕРНИ́ЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до черни́ця¹. У поїзд, що йшов на Ростов, сіла молода гарненька черничка із скринькою, критою чорним лаком, на якій була намальована "Голгофа" (Бурл., М. Гонта, 1959, 206); [Марія:] Чого ви зовете мене черничкою?... Словник української мови в 11 томах
- черничка — Черничка, -ки ж. ум. отъ черниця. Словник української мови Грінченка