1. Словник української мови в 11 томах

черничка

ЧЕРНИ́ЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до черни́ця¹.

У поїзд, що йшов на Ростов, сіла молода гарненька черничка із скринькою, критою чорним лаком, на якій була намальована "Голгофа" (Бурл., М. Гонта, 1959, 206);

[Марія:] Чого ви зовете мене черничкою? Хіба мені личить монастир? (Мам., Тв., 1962, 130).

ЧЕРНИ́ЧКА², и, ж. Зменш.-пестл. до черни́ця².

Він нахилився, нарвав рути та оксамитових черничок, обіклав квітки олеандра червоно-чорними черничками (Н.-Лев., IV, 1956, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черничка — ЧЕРНИ́ЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до черни́ця¹. У поїзд, що йшов на Ростов, сіла молода гарненька черничка із скринькою, критою чорним лаком, на якій була намальована “Голгофа” (Ф. Бурлака); [Марія:] Чого ви зовете мене черничкою? Хіба мені личить монастир?... Словник української мови у 20 томах
  2. черничка — черни́чка 1 іменник жіночого роду, істота монахиня черни́чка 2 іменник жіночого роду ягода Орфографічний словник української мови
  3. черничка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до черниця I. II -и, ж. Зменш.-пестл. до черниця II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. черничка — Черни́чка, -чки, -чці; -ни́чки, -ни́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. черничка — Черничка, -ки ж. ум. отъ черниця. Словник української мови Грінченка