черствіти
ЧЕ́РСТВІТИ, ію, ієш, недок.
1. тільки 3 ос. Ставати черствим (у 1 знач.).
Хліб черствіє повільніше, якщо загорнути його в чистий білий папір або тканину (з газ.);
– Яка то ще весна буде, – пригадує Васько мамині слова. – Да-а, без дощу земля черствіє (М. Зарудний);
Частину зоставив на другий раз, бо зробився скупий собі самому і також передбачливий, мов старичок або вивірка. Але скибку він спожив! – спожив, бачачи, що хліб висох і зачав черствіти. Скоро пропаде, – то краще вже підкріплятись, поки можна (В. Барка).
2. перен. Ставати черствим (у 2 знач.).
Слухаючи доповідь Лубенця, Силін думав: чому іноді й хороші люди стають пасивними, черствіють, починають топ-татися навколо свого “я” (П. Автомонов);
Довго Грицько згадував прощання з Орисею, і як цей спогад зогрівав його серце! Але потім, у пеклі війни, чим далі, тим більше черствіло серце, і спогад цей блякнути став (А. Головко);
Свідомість людини, штучно відділена від матері – Природи, втрачає зв'язок із живим джерелом краси, черствіє, стає споживацькою, нечутливою до співстраждання і тонких, творчих доторків прихованого пульсу світового життя (О. Бердник).
Значення в інших словниках
- черствіти — див. ТВЕРДНУТИ Словник синонімів Караванського
- черствіти — че́рстві́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- черствіти — черствію, черствієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Ставати черствим (у 1 знач.). 2》 перен. Ставати черствим (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- черствіти — Че́рствіти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- черствіти — ЧЕ́РСТВІТИ, ію, ієш, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати черствим (у 1 знач.). Хліб черствіє повільніше, якщо загорнути його в чистий білий папір або тканину (Веч. Київ, 6.II 1969, 4); — Яка то ще весна буде,— пригадує Васько мамині слова. Словник української мови в 11 томах
- черствіти — Черствіти, -вію, -єш гл. Черствѣть. Хліб черствіє. Дещо. Словник української мови Грінченка