1. Словник української мови в 11 томах

черствіти

ЧЕ́РСТВІТИ, ію, ієш, недок.

1. тільки 3 ос. Ставати черствим (у 1 знач.).

Хліб черствіє повільніше, якщо загорнути його в чистий білий папір або тканину (Веч. Київ, 6.II 1969, 4);

— Яка то ще весна буде,— пригадує Васько мамині слова.— Да-а, без дощу земля черствіє (Зар., На.. світі, 1967, 155).

2. перен. Ставати черствим (у 2 знач.).

Слухаючи доповідь Лубенця, Силін думав: чому іноді й хороші люди стають пасивними, черствіють, починають топ-татися навколо свого "я" (Автом., В. Кошик, 1954, 200);

Довго Грицько згадував прощання з Орисею, і як цей спогад зогрівав його серце! Але потім, у пеклі війни, чим далі, тим більше черствіло серце, і спогад цей блякнути став (Головко, II, 1957, 516).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черствіти — див. ТВЕРДНУТИ Словник синонімів Караванського
  2. черствіти — ЧЕ́РСТВІТИ, ію, ієш, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати черствим (у 1 знач.). Хліб черствіє повільніше, якщо загорнути його в чистий білий папір або тканину (з газ.); – Яка то ще весна буде, – пригадує Васько мамині слова. – Да-а, без дощу земля черствіє (М. Словник української мови у 20 томах
  3. черствіти — че́рстві́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. черствіти — черствію, черствієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Ставати черствим (у 1 знач.). 2》 перен. Ставати черствим (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. черствіти — Че́рствіти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. черствіти — Черствіти, -вію, -єш гл. Черствѣть. Хліб черствіє. Дещо. Словник української мови Грінченка