чесуча

ЧЕСУЧА́, і́, ор. е́ю, ж.

Цупка шовкова тканина, що має в основі бавовняні нитки.

Убраний в літнє убрання з шовкової біло-жовтуватої чесучі, з дорогою елегантною паличкою в руках, в пенсне в золотих обідках, Фесенко виступав кавалером, джентльменом (І. Нечуй-Левицький);

Яцуба в старанно випрасуваному костюмі з китайської чесучі, з натхненням в голодних очах енергійно порядкує, розподіляє місця, вносячи лад і поправки на ходу (О. Гончар);

// розм. Одяг із такої тканини.

Огрядна постать Джіаферова, вся в чесучі, одкритий рум'яний вид з горбатим носом, привітна усмішка сірих очей немов веселили освітлену хату (М. Коцюбинський);

Вони не рідні, а подібні, як близнюки. Чесуча, як уніформа. Грали, били костями, вганяючи у землю стола (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чесуча — чесуча́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. чесуча — -і, ж. Цупка шовкова тканина, що має в основі бавовняні нитки. || розм. Одяг з такої тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чесуча — чесуча́ (кит.) цупка шовкова тканина, а також тканини з бавовняних ниток в основі й штучного шовку в пітканні. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. чесуча — Чесуча́, -чі́, -че́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чесуча — ЧЕСУЧА́, і́, ж. Цупка шовкова тканина, що має в основі бавовняні нитки. Убраний в літнє убрання з шовкової біло-жовтуватої чесучі, з дорогою елегантною паличкою в руках, в пенсне в золотих обідках, Фесенко виступав кавалером, джентльменом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах