чесуча
ЧЕСУЧА́, і́, ор. е́ю, ж.
Цупка шовкова тканина, що має в основі бавовняні нитки.
Убраний в літнє убрання з шовкової біло-жовтуватої чесучі, з дорогою елегантною паличкою в руках, в пенсне в золотих обідках, Фесенко виступав кавалером, джентльменом (І. Нечуй-Левицький);
Яцуба в старанно випрасуваному костюмі з китайської чесучі, з натхненням в голодних очах енергійно порядкує, розподіляє місця, вносячи лад і поправки на ходу (О. Гончар);
// розм. Одяг із такої тканини.
Огрядна постать Джіаферова, вся в чесучі, одкритий рум'яний вид з горбатим носом, привітна усмішка сірих очей немов веселили освітлену хату (М. Коцюбинський);
Вони не рідні, а подібні, як близнюки. Чесуча, як уніформа. Грали, били костями, вганяючи у землю стола (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чесуча — чесуча́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- чесуча — -і, ж. Цупка шовкова тканина, що має в основі бавовняні нитки. || розм. Одяг з такої тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чесуча — чесуча́ (кит.) цупка шовкова тканина, а також тканини з бавовняних ниток в основі й штучного шовку в пітканні. Словник іншомовних слів Мельничука
- чесуча — Чесуча́, -чі́, -че́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чесуча — ЧЕСУЧА́, і́, ж. Цупка шовкова тканина, що має в основі бавовняні нитки. Убраний в літнє убрання з шовкової біло-жовтуватої чесучі, з дорогою елегантною паличкою в руках, в пенсне в золотих обідках, Фесенко виступав кавалером, джентльменом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах