четвертий

ЧЕТВЕ́РТИЙ, а, е.

Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику чоти́ри.

Боюсь, що я не перелічив і четвертої частини того, що тут росте (М. Коцюбинський);

Я слухав, а очима дивився з четвертого поверху на місто шумне й блискуче (А. Головко);

Четвертим ішов грек Цівадіс (Григорій Тютюнник);

[Суховій:] Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі (М. Кропивницький);

Я слухав, а очима дивився з четвертого поверху на місто шумне й блискуче (А. Головко);

// . з ім. “частина”, “частка” і т. ін. Одержуваний від поділу на чотири рівні частини. Четверта частина чого-небудь (одна чверть).

Боюсь, що я не перелічив і четвертої частини того, що тут росте (М. Коцюбинський);

// у знач. ім. четве́рта, тої, ж. Година, що настає після третьої.

[Л.П. Телятников], .. Десь пів на четверту мені стало погано. Я закурив сигарету .. Хотілося посидіти .. Сидіти було ніколи (Ю. Щербак).