четвертування

ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, я, с.

Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови.

– В нашу добу сидіти в тюрмі – це забава, – смакував Швейк далі. – Жодних четвертувань, жодних іспанських чобіт (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

До січового товариства приймали тих, хто внутрішньо був готовий і до палі, і до четвертування (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. четвертування — четвертува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. четвертування — -я, с. Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. четвертування — СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ... Словник синонімів української мови
  4. четвертування — ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, я, с. Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови. — В нашу добу сидіти в тюрмі — це забава,— смакував Швейк далі. Словник української мови в 11 томах