четвертування
ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, я, с.
Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови.
– В нашу добу сидіти в тюрмі – це забава, – смакував Швейк далі. – Жодних четвертувань, жодних іспанських чобіт (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
До січового товариства приймали тих, хто внутрішньо був готовий і до палі, і до четвертування (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четвертування — четвертува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- четвертування — -я, с. Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- четвертування — СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ... Словник синонімів української мови
- четвертування — ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, я, с. Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови. — В нашу добу сидіти в тюрмі — це забава,— смакував Швейк далі. Словник української мови в 11 томах