четвертування
СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ, САДІ́ННЯ НА ПА́ЛЮ (у давні часи — страта через тортури). (Іфігенія:) Коли хто вміє одважно йти на страту, Той мусить все одважно зустрічать (Леся Українка); Самодержавство ще жило.. Смертними карами скінчилися повстання у флоті (А. Головко); — За приховування втікачів належить розстріл, — шипить староста (Ю. Яновський). — Пор. уби́вство.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четвертування — ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, я, с. Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови. – В нашу добу сидіти в тюрмі – це забава, – смакував Швейк далі. Словник української мови у 20 томах
- четвертування — четвертува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- четвертування — -я, с. Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- четвертування — ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, я, с. Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови. — В нашу добу сидіти в тюрмі — це забава,— смакував Швейк далі. Словник української мови в 11 томах