1. Словник української мови у 20 томах

четвірочник

ЧЕТВІ́РОЧНИК, а, ч., розм.

Учень, який одержує переважно четвірки (у 2 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. четвірочник — четві́рочник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. четвірочник — -а, ч., розм. Учень, який одержує перев. четвірки (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. четвірочник — ЧЕТВІ́РОЧНИК, а, ч., розм. Учень, який одержує переважно четвірки (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах