четвірочник
четві́рочник
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четвірочник — ЧЕТВІ́РОЧНИК, а, ч., розм. Учень, який одержує переважно четвірки (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
- четвірочник — -а, ч., розм. Учень, який одержує перев. четвірки (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- четвірочник — ЧЕТВІ́РОЧНИК, а, ч., розм. Учень, який одержує переважно четвірки (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах