чигати

ЧИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., на кого – що, рідко кого, чого і без дод.

1. Перебуваючи у певному місці, очікувати появи кого-, чого-небудь.

По цілих годинах сиджу у себе на скрині, біля дверей, і все чигаю на панну Анелю (М. Коцюбинський);

Вже краще буду так, без сну лежати, .. чигатиму, чи не заблисне промінь, і буду слухати без марних жахів потужний моря спів (Леся Українка);

А засяде по левадах, По садах співочих І чигатиме поживи Від волів робочих (П. Куліш);

// Підстерігати кого-небудь.

Вовк лежав і чигав. Теля надбігло та з розгону скочило на вовка (М. Коцюбинський);

– Дурню, та надворі улани на тебе чигають. Засідка (Д. Бедзик);

– Уже нам давно до ушей донесено, що притьмом Олекса Сенчило скаче в гречку: “Е, постривай же, – кажемо, – гаспидський сину! Ми ж присочимо тебе!” – та вже ото й чигали його, не спускали з очей (П. Куліш);

На галяві [хлопці] побачили дерево, повалене снарядом, до відчуття самотності примішалося відчуття тривоги, небезпеки, які чигали на них на кожному кроці (Є. Гуцало);

* Образно. Я побачив унизу жорсткий і безпощадний простір – гігантську пастку, що чигає на людські жертви (Р. Іваничук);

// Прагнути захопити чуже майно, посягати на чию-небудь власність.

Здобичники, здичілі в нетрях, обідрані, голодні, чигають на чумацьке добро, вичікують слушного часу, коли б в одну мить, по слову ватажка, кинутись на табір (М. Коцюбинський);

// Розраховувати на зручний момент для здійснення чого-небудь.

Довго чигає Хо на хвилину, коли лікар буде вільнішим (М. Коцюбинський);

Дмитренко, як мара та, сидів над його душею, чигав, як шуліка, коли Чіпка пристане на його раду (Панас Мирний);

Людина відчувала досить виразно, як за нею назирці, шльопаючи по мокрому снігу й чигаючи на відповідну нагоду, йшла невідступно смерть (І. Багряний);

* Образно. Сонце ще не зовсім сховалось за обрій, немов зачепилось за гору, а ніч уже облягалась по вогких та холодних долинах і чигала звідти на мент, коли можна буде обняти гори, оповити широкі бессарабські лани кукурудзи (М. Коцюбинський).

2. на кого. Чекати, підстерігати кого-небудь з певними негативними або й загрозливими наслідками.

Недобра звістка чигала на мене саме там, де, навпаки, окрім доброго, я нічого не сподівався: в редакції не народженої ще газети “Громадське слово” (В. Самійленко);

Остап ні сном ні духом не відав, яке лихо на нього чигає (Ф. Бурлака);

Атом – це сучасність не тільки з усіма досягненями прогресу, але і з небезпеками, що чигають на людство (із журн.);

* Образно. Тисячами капканів, безліччю трясовинних пасток чигає Сиваш на людину (О. Гончар).