чигати
ЧИГА́ТИ, а́ю, а́єш, перех., на кого — що, рідко кого, чого і без додатка.
1. Перебуваючи у певному місці, очікувати появи кого-, чого-небудь.
По цілих годинах сиджу у себе на скрині, біля дверей, і все чигаю на панну Анелю (Коцюб., II, 1955, 257);
Вже краще буду так, без сну лежати, ..чигатиму, чи не заблисне промінь, і буду слухати без марних жахів потужний моря спів (Л. Укр., І, 1951, 313);
// Підстерігати кого-небудь.
Вовк лежав і чигав. Теля надбігло та з розгону скочило на вовка (Коцюб., І, 1955, 32);
— Дурню, та надворі улани на тебе чигають. Засідка (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 42);
— Уже нам давно до ушей донесено, що притьмом Олекса Сенчило скаче в гречку: "Е, постривай же,— кажемо,— гаспидський сину! Ми ж присочимо тебе!" — та вже ото й чигали його, не спускали з очей (П. Куліш, Вибр., 1969, 179);
На галяві [хлопці] побачили дерево, повалене снарядом, до відчуття самотності примішалося відчуття тривоги, небезпеки, які чигали на них на кожному кроці (Гуц., З горіха.., 1967, 3);
// Прагнути захопити чуже майно, посягати на чию-небудь власність.
Здобичники, здичілі в нетрях, обідрані, голодні, чигають на чумацьке добро, вичікують слушного часу, коли б в одну мить, по слову ватажка, кинутись на табір (Коцюб., І, 1955, 184);
Нехай недобитки ворожі І зграя зрадників слизька Чигають на простори гожі, На чесний дім трудівника,— Стоїть невтомно на сторожі Безсонний вартовий — ЦК! (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 7);
// Розраховувати на зручний момент для здійснення чого-небудь.
Довго чигає Хо на хвилину, коли лікар буде вільнішим (Коцюб., І, 1955, 174);
Дмитренко, як мара та, сидів над його душею, чигав, як шуліка, коли Чіпка пристане на його раду (Мирний, І, 1949, 385);
*Образно. Сонце ще не зовсім сховалось за обрій, немов зачепилось за гору, а ніч уже облягалась по вогких та холодних долинах і чигала звідти на мент, коли можна буде обняти гори, оповити широкі бессарабські лани кукурудзи (Коцюб., І, 1955, 252).
2. Те саме,що чека́ти³.
Недобра звістка чигала на мене саме там, де, навпаки, окрім доброго, я нічого не сподівався: в редакції не народженої ще газети "Громадське слово" (Сам., II, 1958, 255);
Остап ні сном ні духом не відав, яке лихо на нього чигає (Бурл., О. Вересай, 1959, 76);
*Образно. Тисячами капканів, безліччю трясовинних пасток чигає Сиваш на людину (Гончар, II, 1959, 397).
Значення в інших словниках
- чигати — (на кого) чекати, очікувати, (таємно) засідати, ЧАТУВАТИ, сидіти на чатах, підстерігати <р. сочити> кого, (на що) дожидати чого, п! ЧЕКАТИ Словник синонімів Караванського
- чигати — див. ждати; стежити Словник синонімів Вусика
- чигати — ЧИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., на кого – що, рідко кого, чого і без дод. 1. Перебуваючи у певному місці, очікувати появи кого-, чого-небудь. По цілих годинах сиджу у себе на скрині, біля дверей, і все чигаю на панну Анелю (М. Словник української мови у 20 томах
- чигати — чига́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- чигати — чи́га́ти : ◊ чи́га́є як чорт на добру ду́шу (Франко) чим ніж, аніж (ст): Краще йди вже, дівчино, додому, чим тут будеш вичікувати казна-що (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- чигати — -аю, -аєш, перех., на кого – що, рідко кого, чого і без додатка. 1》 Перебуваючи у певному місці, очікувати появи кого-, чого-небудь. || Підстерігати кого-небудь. || Прагнути захопити чуже майно, посягати на чию-небудь власність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чигати — ПІДСТЕРІГА́ТИ кого, що (таємно вистежуючи, чекати появи когось, чогось), ВИСТЕРІГА́ТИ, СТЕРЕГТИ́, ПРИСТЕРІГА́ТИ розм., СТОРОЖУВА́ТИ розм., СОЧИ́ТИ за ким-чим, розм., ПИЛЬНУВА́ТИ розм.; ЧАТУВА́ТИ кого, що, за ким-чим, ЧИГА́ТИ на кого-що (перев. Словник синонімів української мови
- чигати — Чига́ти, -га́ю, -га́єш на кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чигати — Чига́ти, -га́ю, -єш гл. Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. Піднялись чужі на мене, на люю чигають душу. К. Псал. 125. Словник української мови Грінченка