чинба
ЧИНБА́, и, ж.
Те саме, що чинба́рство.
Хоч на славу вдавалася йому чинба, але він всім серцем хлібороба ненавидів її, не бруд чинбарні, а золоті та зелені сап'яни бачив перед собою (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me