чиненник

ЧИНЕ́ННИК, а, ч., діал.

Дорога; тракт.

Розбитий чиненик.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чиненник — див. дорога Словник синонімів Вусика
  2. чиненник — -а, ч., зах. Верстова дорога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чиненник — Чиненник, -ка м. Столбовая дорога. Угор. Словник української мови Грінченка