чинення
ЧИ́НЕННЯ¹, я, с.
Дія за знач. чини́ти¹ 1.
“Ловіть злодія!”. Однак ця буфонада потрібна для шумового прикриття ліквідації останніх українських газет, шкіл, чинення перепон “Просвіті” і т.д. (із журн.).
ЧИ́НЕННЯ², я, с.
Дія за знач. чини́ти².
З ремесел та домашніх промислів найпоширенішими [у гуцулів] є чинення шкур, обробка вовни, ткацтво, гончарство, обробка дерева (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чинення — чи́нення 1 іменник середнього роду діяння чи́нення 2 іменник середнього роду оброблення шкур Орфографічний словник української мови
- чинення — I -я, с. Дія за знач. чинити I. II -я, с. Дія за знач. чинити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чинення — ВИ́ЧИНКА (оброблення сирої шкури, щоб була придатною для використання), ВИЧИ́НЮВАННЯ, ЧИ́НЕННЯ, ЧИНЬБА́ розм. Вичинка здійснювалася за допомогою природних дубителів (з журналу); Технологія вичинювання шкір; Чинення шкір бардяними концентратами; Шкурка за чиньбу не стане (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
- чинення — ЧИ́НЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. чини́ти¹. ЧИ́НЕННЯ², я, с. Дія за знач. чини́ти². Словник української мови в 11 томах