1. Орфографічний словник української мови

чинення

чи́нення 1

іменник середнього роду

діяння

чи́нення 2

іменник середнього роду

оброблення шкур

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинення — ЧИ́НЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. чини́ти¹ 1. “Ловіть злодія!”. Однак ця буфонада потрібна для шумового прикриття ліквідації останніх українських газет, шкіл, чинення перепон “Просвіті” і т.д. (із журн.). ЧИ́НЕННЯ², я, с. Дія за знач. чини́ти². Словник української мови у 20 томах
  2. чинення — I -я, с. Дія за знач. чинити I. II -я, с. Дія за знач. чинити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чинення — ВИ́ЧИНКА (оброблення сирої шкури, щоб була придатною для використання), ВИЧИ́НЮВАННЯ, ЧИ́НЕННЯ, ЧИНЬБА́ розм. Вичинка здійснювалася за допомогою природних дубителів (з журналу); Технологія вичинювання шкір; Чинення шкір бардяними концентратами; Шкурка за чиньбу не стане (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  4. чинення — ЧИ́НЕННЯ¹, я, с. Дія за знач. чини́ти¹. ЧИ́НЕННЯ², я, с. Дія за знач. чини́ти². Словник української мови в 11 томах