чинування

ЧИНУВА́ННЯ, я, с.

Перебування на чиновницькій посаді.

Сидір ще блекоти не об'ївся. Те, що з воза впало, те пропало. На свій пост Сидір вже ніколи не повернеться, .. те чинування Сидорові було так потрібне, як собаці п'ята нога (М. Рудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me