чинування
ЧИНУВА́ННЯ, я, с.
Перебування на чиновницькій посаді.
Сидір ще блекоти не об'ївся. Те, що з воза впало, те пропало. На свій пост Сидір вже ніколи не повернеться, .. те чинування Сидорові було так потрібне, як собаці п'ята нога (М. Рудь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me