1. Словник української мови у 20 томах

чинук

ЧИНУ́К, ЧИНЧУ́К, а́, ч.

Сухий, теплий південно-східний вітер, який віє вздовж східних схилів скелястих гір Південної Америки.

Організатори [Олімпіади у Калгарі] безсилі перед теплим вітром “чинук”, братом альпійського фену (з газ.);

Один із братів фену – чинчук .. діє мов струмінь гарячої пари (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинук — Сухий, теплий пд.-сх. вiтер, який віє вздовж сх. схилiв Скелястих г. (Пн. Америка), рiзновид фену; з'являється упродовж року, частiше взимку; триває 3-4 днi; спричинює раптовий зрiст темп. повiтря, навiть до 30ºС. Універсальний словник-енциклопедія