чиркання
ЧИ́РКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. чи́ркати і звуки, утворювані цією дією.
Цікавість Марти зросла, коли Антін, по прохідці, пройшов не в їдальню, а просто до себе. Вона чула розмірені кроки, що одбивались, наче такт думки, часте чиркання сірника об коробку, а зачинені двері вабили більше, ніж вільний вхід (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чиркання — чи́ркання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- чиркання — -я, с., розм. Дія за знач. чиркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чиркання — ЧИ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чи́ркати і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах