1. Словник української мови у 20 томах

чирка

ЧИ́РКА¹, и, ж.

Невеликий дикий водоплавний птах родини качкових; мала качка.

Після першого пострілу блискавично, з переляканим свистом звивалися в небо чирки (М. Стельмах);

Річкові качки – крижень, шилохвіст, свищ, чирки та інші – добувають собі їжу на поверхні води або на мілині (з газ.);

Взяти, скажімо, найменших у наших широтах диких качок – чирків-свистунців і тріскунців: кожна важить всього від 200 до 450 г (із журн.);

То були – крякви, чирки, нирці, шилохвости, турпани. – І ці туди, на далеку лінію, у вирій (М. Хвильовий).

ЧИ́РКА², и, дав. і місц. ці, ж., розм.

Фурункул.

– От же кляте дитя, – гнівається мати. – Казано ж було – не купайся. Мало тобі кашлю, чирок ще тобі мало? (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чирка — чи́рка 1 іменник жіночого роду, істота птах * Але: дві, три, чотири чи́рки чи́рка 2 іменник жіночого роду фурункул * Але: дві, три, чотири чи́рки розм. Орфографічний словник української мови
  2. чирка — I -и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качиних; мала качка. II -и, ж., розм. Те саме, що чиряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чирка — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит. Словник синонімів української мови
  4. чирка — Чи́рка, -ки, -рці; чи́рки, чи́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чирка — ЧИ́РКА¹, и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качиних; мала качка. Після першого пострілу блискавично, з переляканим свистом звивалися в небо чирки (Стельмах, II, 1962, 277); Річкові качки — крижень, шилохвіст, свищ... Словник української мови в 11 томах
  6. чирка — Чи́рка, -ки ж. 1) Чирокъ (утка). Не туди чирка носом керує. Ном. № 5091. 2) Чирей. Вх. Зн. 80. Словник української мови Грінченка