чирка

КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит.; СВИЩ, СВІЯ́ЗЬ, ЧЕРНЬ, ЧЕРНЮ́К (дикий птах цієї породи); КРИ́ЖЕНЬ, КРИЖА́К діал., КРЯ́КВА діал. (великий дикий птах); ЧИ́РКА, ЧИРО́К (малий дикий птах); ШИЛОХВІ́СТ (ШИЛОХВІ́СТЬ рідше), ШЕЛИ́ХВІСТ розм. (птах цієї породи, що має видовжений тулуб з голчастим хвостом). По хлівцях гуси ґеґекають, качки кахкають (Г. Квітка-Основ'яненко); Низько над водою шугали зграями білі крячки (Ю. Мушкетик); Вутя йде, вутенят веде (М. Кропивницький); Гуси й вутки, всяк те зна, Водоплаваюча птиця, В основному неземна... (С. Воскрекасенко); Ой ходила понад воду та й кликала тасю (пісня); Жирують табуни крижів, свіязів, заклопотаних чирят (О. Копиленко); Якось, блукаючи над Унавою влітку, Необережно підбив я чернюка (М. Рильський); Річкові качки — крижень, шилохвіст, свищ, чирки та інші — добувають собі їжу на поверхні води або на мілині (з газети); Над самою землею до поліських боліт билися косяки качок: крижаків, чирок, норців (С. Скляренко); Він знав — це летить чирок, маленька, дуже зграбна і красива качечка (В. Собко); Муркало про щось двоє чирят-хропунків, а їхні приглушені голоси забивав шелихвіст (О. Досвітній).

ФУРУ́НКУЛ (гнійне запалення волосяного мішечка сальної залози), ЧИРЯ́К, ЧИ́РКА розм., ЧИРЯ́ЧКА розм.; КАРБУ́НКУЛ (скупчення). Із звіробою виготовлено новий препарат — іманин — для зовнішнього застосування при опіках,.. виразках, фурункулах (з журналу); На голові чиряк, а він на ногу шкутильгає (приказка); — Чи це болячка, чи чирка нарядилась у вас на руці? (І. Нечуй-Левицький); — Нехай вам стонадцять лихорадок і півтора стільки ж чирячок і болячок, коли знайшовсь уже розумніший мене (Г. Квітка-Основ'яненко); Потрапила вона ногою в тарантулову нору і від його укусу нога розпухла, і на стопі налився кров'ю і гноєм величезний карбункул (З. Тулуб). — Пор. нари́в.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чирка — ЧИ́РКА¹, и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качкових; мала качка. Після першого пострілу блискавично, з переляканим свистом звивалися в небо чирки (М. Словник української мови у 20 томах
  2. чирка — чи́рка 1 іменник жіночого роду, істота птах * Але: дві, три, чотири чи́рки чи́рка 2 іменник жіночого роду фурункул * Але: дві, три, чотири чи́рки розм. Орфографічний словник української мови
  3. чирка — I -и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качиних; мала качка. II -и, ж., розм. Те саме, що чиряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чирка — Чи́рка, -ки, -рці; чи́рки, чи́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чирка — ЧИ́РКА¹, и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качиних; мала качка. Після першого пострілу блискавично, з переляканим свистом звивалися в небо чирки (Стельмах, II, 1962, 277); Річкові качки — крижень, шилохвіст, свищ... Словник української мови в 11 томах
  6. чирка — Чи́рка, -ки ж. 1) Чирокъ (утка). Не туди чирка носом керує. Ном. № 5091. 2) Чирей. Вх. Зн. 80. Словник української мови Грінченка