1. Словник української мови Грінченка

чирка

Чи́рка, -ки

ж.

1) Чирокъ (утка). Не туди чирка носом керує. Ном. № 5091.

2) Чирей. Вх. Зн. 80.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чирка — ЧИ́РКА¹, и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качкових; мала качка. Після першого пострілу блискавично, з переляканим свистом звивалися в небо чирки (М. Словник української мови у 20 томах
  2. чирка — чи́рка 1 іменник жіночого роду, істота птах * Але: дві, три, чотири чи́рки чи́рка 2 іменник жіночого роду фурункул * Але: дві, три, чотири чи́рки розм. Орфографічний словник української мови
  3. чирка — I -и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качиних; мала качка. II -и, ж., розм. Те саме, що чиряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чирка — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит. Словник синонімів української мови
  5. чирка — Чи́рка, -ки, -рці; чи́рки, чи́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чирка — ЧИ́РКА¹, и, ж. Невеликий дикий водоплавний птах родини качиних; мала качка. Після першого пострілу блискавично, з переляканим свистом звивалися в небо чирки (Стельмах, II, 1962, 277); Річкові качки — крижень, шилохвіст, свищ... Словник української мови в 11 томах