числення

ЧИ́СЛЕННЯ, я, с.

1. Сукупність способів найменування і позначення чисел у математиці.

Всякий загальний спосіб найменування і позначення чисел називається системою числення, або нумерацією (з навч. літ.);

Математичні ідеї – стрункі й прегарні легко лягають в свідомість елінки, вона здавна має до них потяг. Гуру Нарен веде її від конкретного, практичного числення до захоплюючих уявлень про першооснову числа – світову монаду, велику єдність, яка дає початок потокові множинності, але сама залишається незмінною, як джерело і гирло таємничої ріки (О. Бердник);

Десяткова система числення.

2. заст., рідко. Лік, рахунок.

І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення, що задля сподіваної більшої користі радо посвячує меншу (І. Франко).

3. матем. Формальна теорія, яка вивчає закони одержання формул з аксіом за допомогою правил виведення.

△ (1) Варіаці́йне чи́слення, мат. – один з важливих розділів математичного аналізу.

Варіаційне числення вивчає методи знаходження найбільших і найменших значень виразів, що залежать від вибору однієї або кількох функцій (з навч. літ.);

(2) Ве́кторне чи́слення, мат. – розділ математики, в якому вивчають дії над векторами.

Векторне числення відображає взаємовідношення між реальними величинами (силами, швидкостями і т. ін.) (з наук. літ.);

Вісімко́ва систе́ма чи́слення див. систе́ма;

Десятко́ва систе́ма чи́слення див. систе́ма;

(3) Диференціа́льне чи́слення – розділ математики, в якому вивчають диференціювання функцій;

(4) Інтегра́льне чи́слення – розділ математики, де вивчають властивості і способи відліку інтегралів.

Перша парова машина не була б створена, якби на той час люди не пізнали інтегрального числення: адже для розрахунку маховика потрібно знати припустиму швидкість, при якій він не буде розірваний відцентровими силами на шматки, а це обчислюють за допомогою інтеграла (з наук.-попул. літ.).

(5) Логісти́чне чи́слення;

(6) Чи́слення предика́тів.

△ (7) Матричне числення.