числення
РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ (ЛІЧІ́ННЯ), ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БА заст., РАХУ́НОК розм. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); (Кармелюк:) Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). — Пор. 1. рахува́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- числення — ЧИ́СЛЕННЯ, я, с. 1. Сукупність способів найменування і позначення чисел у математиці. Всякий загальний спосіб найменування і позначення чисел називається системою числення, або нумерацією (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- числення — чи́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- числення — -я, с. 1》 Сукупність способів найменування і позначення чисел у математиці. Десяткова система числення. Диференціальне числення. 2》 заст., рідко. Лік, рахунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- числення — ЧИСЛЕННЯ — спосіб розв'язування задач у багатьох наукових теоріях, за яким кінцевий результат одержують шляхом оперування символами, прийнятими в цих теоріях для виразу їхніх об'єктів, за строго визначеними правилами. Розв'язування задач у вигляді... Філософський енциклопедичний словник
- числення — ЧИ́СЛЕННЯ, я, с. 1. Сукупність прийомів найменування і позначення чисел у математиці. Всякий загальний спосіб найменування і позначення чисел називається системою числення, або нумерацією (Арифм., 1956, 11); Десяткова система числення. Словник української мови в 11 томах