число

ЧИСЛО́, а́, с.

1. Поняття, за допомогою якого передається кількість і здійснюється лічба.

Астрономія і геодезія уже в минулому столітті висували задачі, розв'язання яких вимагало кількох десятків або навіть сотень тисяч арифметичних операцій над багатозначними числами (з наук.-попул. літ.);

Цілі і дробові числа складають множину Q раціональних чисел (з навч. літ.);

// розм. Цифра; номер.

Блищали на червонім фоні чіткі, упевнені і стислі, енергії і сили повні добових зведень горді числа (М. Рудь);

Ну, та вже він [лист] якось до Вас діб'ється, от тільки що, я забула, яке число вашого дому, – а може, його й не треба? (Леся Українка);

// заст. Номер газети, журналу, альманаху і т. ін.

Безмірно тяжкий сум і невимовно пекучий жаль обняли мою душу, як побачив я число “Ради” з оповісткою про несподівану смерть Миколи Віталійовича (Панас Мирний).

2. День місяця в порядковому ряді інших днів.

З 21 числа пиши мені на адресу не ту, що я подав, бо Гнатюк виїде зі Львова (М. Коцюбинський);

Черниш, яке в нас сьогодні число? – спитав похмуро Сагайда (О. Гончар);

Тридцять перше число останнього місяця старого року! По селі ходять колядники з колядками, щедрівками (з газ.).

3. тільки одн., розм. Кількість кого-, чого-небудь.

Звістіть, коли ласка, на яке число примірників книжки можу рахувати? (М. Коцюбинський);

Маруся і плакала, і сміялася, і безконечне число разів осипала поцілунками дубове лице Юрчика, а він тільки лупав очима, мовби його хто хляскав по пиці (Г. Хоткевич);

[Мирон:] Суворов говорив – воюють не числом, а вмінням (О. Корнійчук);

Коли йшли маршем, бійців завжди ставало менше. А коли зав'язувався бій і вони займали бойовий лад і зброя їхня починала говорити, – тоді, здавалося, число їх одразу зростало в кілька разів (О. Гончар);

Українці у Львові за княжих часів творили більшість населення. Про це свідчить велике число церков у різних місцях княжого Львова (І. Крип'якевич).

4. тільки одн., у сполуч. з прийм. в, до, з. Сукупність, група яких-небудь осіб, предметів.

За перший місяць уже й висунувся [Павлуша] в число перших по балах: п'ятірки, четвірки (А. Головко);

Чому вони [суспільствознавці] не виступають на тому ж рівні ерудиції, логіки, аргументації, як наші публіцисти з числа журналістів і письменників (з газ.).

5. тільки одн., лінгв. Граматична категорія, властива деяким частинам мови (зокрема іменникові, прикметникові, дієслову), що ґрунтується на відношенні кількості (виражає одиничність, подвійність чи множинність предметів).

Категорія числа узагальнено відображає кількісну визначеність предметів, явищ і понять і базується на протиставленні формально виражених граматичних значень однини і множини (з наук. літ.);

Структуру слів, властиві їм граматичні (морфологічні) значення (рід, число, відмінок, особа, вид, час і т. д.) вивчають у морфології (з навч. літ.).

(1) Астрономі́чні чи́сла (ци́фри) – про величини, дуже великі в числовому відношенні.

Ціни за полотна Мейсоньє [художника] звучать для Лепажа цифрами астрономічними (М. Слабошпицький);

(2) Кру́глим (сере́днім) число́м – приблизно, рахуючи цілими одиницями або десятками;

(3) У пе́рших (оста́нніх, сере́дніх і т. ін.) чи́слах якого мі́сяця – протягом кількох днів, в один із днів, що становлять початок, середину або кінець місяця.

Дядько ж сам раніше перших чисел іюля [липня] ст. ст. не може вибратись в Париж (Леся Українка);

Чи не візьмете Ви, добродію, мою казку про правду та кривду? .. Заслати зможу у середніх числах серпня, бо в перших лагожусь [лагоджусь] знову в дорогу по службі (Панас Мирний);

У Львові буду так у 20-х числах червня (М. Коцюбинський);

(4) У то́му (тім) числі́ – серед інших, між іншими.

Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови (Григорій Тютюнник);

Погляди всіх – в тому числі й Баржаків – самі собою зійшлись на Килигейовій постаті: він! (О. Гончар);

Дехто рішається йти, і ми в тім числі (Г. Хоткевич);

(5) Число́ пласти́чності – різниця між вологістю глини (масою води) на поверхні межі плинності (коли волога глина розтікається по площині) і нижній межі плинності (коли глина під тиском розсипається).△ Адити́вна тео́рія чи́сел див. тео́рія;

(6) Ді́йсне чи́сло – будь-який елемент множини чисел, яка містить у собі раціональні числа і є підмножиною комплексних чисел.

У геометрічній інтерпретації дійсні числа ототожнюються з точками прямої (числова вісь) (з наук.-попул. літ.);

Дійсні числа можна додавати, віднімати, множити та ділити (окрім ділення на нуль), і для них справджуються всі звичні властивості арифметичних дій (комутативність, асоціативність додавання та множення тощо) (з наук.-попул. літ.);

(7) Дробове́ число́ – число, яким позначають частини цілого предмета, як половина, чверть і т. д.; дріб.

Дробові числа можна записувати по-різному: звичайними, десятковими, мішаними тощо (з навч. літ.);

Дробове число виражається відношенням двох цілих чисел m/n, де n – знаменник, що показує, на скільки частин розділена одиниця, а m – чисельник, що показує, скільки таких частин є в дробовому числі (з навч. літ.);

Числова величина алгебраїчного дробу може бути числом цілим і дробовим, додатним і від'ємним, а також і нулем;

(8) Експозиці́йне число́ – умовне число, яке виражає експозицію (у 3 знач.);

(9) Імено́ване число́, мат. – ціле число разом із зазначенням найменування тих одиниць, з яких воно складається.

5 олівців, 3 метри, 37 грамів іменовані числа (з навч. літ.);

(10) Ірраціона́льні чи́сла – дійсні числа, які не є скінченними числами, як-от π;

(11) Кардина́льне число́, мат. – у теорії множин – об'єкт, який характеризує потужність множини.

Кардинальне число деякої множини A позначається як модуль A або Card A (з наук. літ.);

(12) Мі́шане число́, мат. – число, яке складається з цілого числа і дробу;

(13) Натура́льне число́ – невід'ємне ціле число (часом без нуля): 0, 1, 2...

Натуральні числа люди формували як моделі (з наук.-попул. літ.);

(14) Окта́нове число́, техн. – показник стійкості моторного палива (бензину або гасу) проти детонації.

Для оцінки якості бензину побудована умовна шкала так званих октанових чисел (з наук.-попул. літ.);

Антидетонаційні якості бензину оцінюють октановим числом, яке для автомобільних бензинів коливається в межах від 60 до 98 одиниць (з навч. літ.);

(15) Переда́тне (переда́точне) число́, техн. – відношення швидкості ведучої ланки механізму до швидкості веденої його ланки;

(16) Просте́ число́, мат. – будь-яке натуральне число, крім одиниці, що ділиться тільки на одиницю або саме на себе, напр.: 3, 5, 7, 11 і т. д;

(17) Раціона́льне число́ – число, яке можна представити у вигляді частки від ділення двох чисел (причому друге число – дільник – не дорівнює нулю).

Термін “раціональне число” походить від латинського слова ratio, що в перекладі на українську мову означає “відношення” (частка) (з навч. літ.);

(18) Тео́рія чи́сел, мат. – розділ математики, де вивчають загальні властивості цілих чисел;

(19) Уя́вне число́, мат. – корінь парного степеня з від'ємного числа;

(20) Ці́ле чи́сло – будь-який елемент множини, що складається з натуральних чисел, нуля і від'ємних чисел.

◇ (21) Без числа́:

а) надзвичайно, незмірно.

В ній бачив гибель неминучу, І мучивсь страшно, без числа (І. Котляревський);

б) (чого) дуже багато.

Добра у нього всякого без числа було, грошей, як сміття (І. Муратов);

Вси́пати (зада́ти) по (рідко під) пе́рше (шо́сте) число́ див. всипа́ти¹;

(22) За́днім число́м – пізніше, через деякий час після чого-небудь; із запізненням.

Ми почали мити дорогу біля заправки. Тепер я вже розумію заднім числом, що це була одна з перших процедур пилоосаджування (Ю. Щербак);

Щоб якусь заретушувати, бо .. списки були раніше заготовлені, “переможці” вирішили заднім числом залучити до їх складання громадськість (Б. Олійник);

Нема́ (нема́є) лі́ку (числа́) див. нема́;

(23) Несть числа́ (д) див. нема́;

(24) По пе́рше (по шо́сте) число́, зі сл. дістатися, влетіти і т. ін. – дуже сильно, з особливою суворістю.

У получку Тимоша приходив під доброю чаркою, знаючи, що влетить йому від маленької Валі по перше число (М. Зарудний);

– Нема на тебе зараз Андрія. Він би висміяв тебе по перше число (П. Автомонов);

Чо́ртова дю́жина <�Чо́ртове число́> див. дю́жина.