чистилище
ЧИСТИ́ЛИЩЕ, а, с.
1. У католицизмі – стан душі людини, яка вмерла в милості, але з причини невідпущеного гріха ще не може повністю з'єднатися з Богом.
* У порівн. Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Кобилянська);
Православ'я і протестантизм відкидають віру в чистилище (з наук.-попул. літ.);
// Місцеперебування такої душі.
У наших предків .. “потойбічний світ” мав два відділення .. Але передбачався ще й “передбанник”, звідки вело двоє дверей: одні – в рай, інші – в пекло. Це називалося чистилищем – там робився розподіл на праведних і неправедних (із журн.).
2. перен., розм. Те, що служить випробуванням на силу, витримку, здібність і т. ін.
Не думайте собі, .. що для вас військова служба скінчиться на цьому світі. Ми ще й по смерті побачимося., і я зроблю вам таке чистилище, що ви з того очманієте (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Всі ми переконались, як важко стояти на цій трибуні протягом двох-трьох годин, відповідаючи на численні продумані і дуже непрості запитання депутатів .. Через те “чистилище” повинні пройти всі члени уряду (з газ.).
Значення в інших словниках
- чистилище — Пекло, див. ад, преїсподня, тартар Словник чужослів Павло Штепа
- чистилище — чисти́лище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- чистилище — -а, с. 1》 Місце, де, за вченням католицької церкви, душі померлих очищаються від гріхів перед тим, як потрапити до раю. 2》 перен., розм. Те, що служить випробуванням на силу, витримку, здібність тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистилище — У католицизмі стан душі людини, яка вмерла в милості, що забезпечує їй прощення, але з причини невідпущеного гріха ще не може повністю з'єднатися з Богом; за давньою традицією місцеперебування такої душі; православ'я і протестантизм відкидають віру в ч. Універсальний словник-енциклопедія
- чистилище — пройти́ (крізь) чисти́лище. Зазнаючи великих випробувань, позбутися багатьох вад, недоліків. Як хотіла б вона стати іншою… Але яким зіллям їй змити з себе ганьбу, які чистилища пройти, щоб виринути перед ним оновленою, гідною його кохання (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
- чистилище — ЧИСТИ́ЛИЩЕ, а, с. 1. Місце, де, за вченням католицької церкви, душі померлих очищаються від гріхів перед тим, як потрапити до раю. *У порівн. Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (Коб., III, 1956, 94). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах
- чистилище — Чистилище, -ща с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту. Гн. II. 76. Словник української мови Грінченка