чистилище

Значення в інших словниках

1. чистилище — Пекло, див. ад, преїсподня, тартар Словник чужослів Павло Штепа
2. чистилище — ЧИСТИ́ЛИЩЕ, а, с. 1. У католицизмі – стан душі людини, яка вмерла в милості, але з причини невідпущеного гріха ще не може повністю з'єднатися з Богом. * У порівн. Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Словник української мови у 20 томах
3. чистилище — чисти́лище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
4. чистилище — У католицизмі стан душі людини, яка вмерла в милості, що забезпечує їй прощення, але з причини невідпущеного гріха ще не може повністю з'єднатися з Богом; за давньою традицією місцеперебування такої душі; православ'я і протестантизм відкидають віру в ч. Універсальний словник-енциклопедія
5. чистилище — пройти́ (крізь) чисти́лище. Зазнаючи великих випробувань, позбутися багатьох вад, недоліків. Як хотіла б вона стати іншою… Але яким зіллям їй змити з себе ганьбу, які чистилища пройти, щоб виринути перед ним оновленою, гідною його кохання (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
6. чистилище — ЧИСТИ́ЛИЩЕ, а, с. 1. Місце, де, за вченням католицької церкви, душі померлих очищаються від гріхів перед тим, як потрапити до раю. *У порівн. Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (Коб., III, 1956, 94). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах
7. чистилище — Чистилище, -ща с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту. Гн. II. 76. Словник української мови Грінченка