чистоплюй

ЧИСТОПЛЮ́Й, я, ч., розм., зневажл.

Гидливо-охайна людина, яка боїться брудної, чорної роботи.

Чистоплюй .. А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван .. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю... (М. Зарудний);

// Про людей, які обминають пороки, не прагнуть боротися з ними.

Береженого й Бог береже. Жалюгідний припис, геть його до біса... Ненавиджу всі оці міщанські максими, облудні афоризми войовничих боягузів і непереможних чистоплюїв (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистоплюй — чистоплю́й іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. чистоплюй — -я, ч., розм., зневажл. Гидливо-охайна людина, яка боїться брудної, чорної роботи. || Про людей, які обминають пороки, не прагнуть боротися з ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чистоплюй — БІЛОРУ́ЧКА розм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАН ірон., ПАНИ́Ч ірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІ ірон., ПА́НЯ заст., ПА́ННА ірон., ПАНЯ́НКА ірон. Словник синонімів української мови
  4. чистоплюй — ЧИСТОПЛЮ́Й, я, ч., розм., зневажл. Гидливо-охайна людина, яка боїться брудної, чорної роботи. Чистоплюй.. А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю… (Зар. Словник української мови в 11 томах