чистоплюй

БІЛОРУ́ЧКА розм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАН ірон., ПАНИ́Ч ірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІ ірон., ПА́НЯ заст., ПА́ННА ірон., ПАНЯ́НКА ірон. (про жінку, дівчину); ЧИСТОПЛЮ́Й зневажл. (той, хто цурається брудної роботи). Сашко так натренував м'язи рук, що вони в нього як у спортсмена. Віталик, правда, теж не якийсь там білоручка (О. Гончар); — Буди вже своїх панів, — наказав Йонька.- А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму (Григорій Тютюнник); Чистоплюй... А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю (М. Зарудний). — Пор. ле́дар, песту́н.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистоплюй — ЧИСТОПЛЮ́Й, я, ч., розм., зневажл. Гидливо-охайна людина, яка боїться брудної, чорної роботи. Чистоплюй .. А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван .. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю... (М. Словник української мови у 20 томах
  2. чистоплюй — чистоплю́й іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. чистоплюй — -я, ч., розм., зневажл. Гидливо-охайна людина, яка боїться брудної, чорної роботи. || Про людей, які обминають пороки, не прагнуть боротися з ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чистоплюй — ЧИСТОПЛЮ́Й, я, ч., розм., зневажл. Гидливо-охайна людина, яка боїться брудної, чорної роботи. Чистоплюй.. А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю… (Зар. Словник української мови в 11 томах