чистотіл
ЧИСТОТІ́Л, у, ч.
Багаторічна трав'яниста рослина родини макових із жовтими квітками і молочним соком, яка використовується в медицині.
На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля. Тут і валер'яновий корінь, і материнка, і деревій, і калган, чистотіл, безсмертники (Ю. Яновський);
При шкіряних недугах рекомендували краплі у відварі трави чистотілу (з наук. літ.);
Сік чистотілу – сильний алкалоїд, тому не можна допускати попадання його в рот, ніс, очі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чистотіл — [чиестоут’іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- чистотіл — чистоті́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чистотіл — -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини макових із жовтими квітками і молочним соком, яка використовується в медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистотіл — Рослина пн. півкулі; листки перисті, квітки жовті; росте вздовж доріг, на смітниках, у заростях; виділяє жовтий отруйний сік, який має лікувальні властивості; дрібні чорні насінини розносять мурашки (мірмекофолія). Універсальний словник-енциклопедія
- чистотіл — ЧИСТОТІ́Л бот., ГЛАДУ́ШНИК діал., ЧИСТЕ́ЦЬ діал., ЧИ́СТИК (ЧИСТЯ́К) діал. Не вмивається Ониська любистком та чистотілом, не маститься на ніч збираною сметаною, плюнула вона й розтерла на ті веснянки, скільки там їх? (М. Рудь). Словник синонімів української мови
- чистотіл — ЧИСТОТІ́Л, у, ч. (Chelidonium majus L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини макових з жовтими квітками і молочним соком, яка використовується в медицині. На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля. Словник української мови в 11 томах