чистуха
ЧИСТУ́ХА, и, дав. і місц., сі, ж., розм.
Жін. до чисту́н².
– Ще знаєте, – веде господиня, – коли б не дитина, то я б її й довіку держала. .. Що за чистуха та чепуруха, що за швидка-шпарка! (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чистуха — чисту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- чистуха — -и, розм. Жін. до чистун II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистуха — ЧИСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до чисту́н². — Ще знаєте,— веде господиня,— коли б не дитина, то я б її й довіку держала. ..Що за чистуха та чепуруха, що за швидка-шпарка! (Мирний, І, 1954, 88). Словник української мови в 11 томах