чистюк
ЧИСТЮ́К, а́, ч., розм.
Те саме, що чисту́н².
[Служебка:] Який чистюк! Та відчепись, причепо! З темниці витягла, та ще якоїсь волі від мене хочеш (Леся Українка);
Усе життя його [Шевченка] найпаче на засланню .. свідчить нам, що він любив охайність, чистоту і сам був великий чистюк (О. Кониський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чистюк — чистю́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- чистюк — -а, ч., розм. Те саме, що чистун II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистюк — ЧИСТЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що чисту́н². [Служебка:] Який чистюк! Та відчепись, причепо! З темниці витягла, та ще якоїсь волі від мене хочеш (Л. Укр., II, 1951, 196). Словник української мови в 11 томах
- чистюк — Чистюк, -ка м. Чистикъ, чистоплотный. Словник української мови Грінченка