читка

ЧИ́ТКА, и, дав. і місц., ці, ж.

1. розм. Те саме, що чита́ння.

[Бережний:] У статті Заболотного не було фрази про артистку Ярошенко .. Вона з'явилася увечері, після того, як я пішов з редакції... [Ярошенко:] Під час редакторської читки полоси? (О. Левада);

// Читання вголос.

Часто приходив послухати читки й Штефан, тож Мокрина в душі навіть гордилася своїм “письменним” сином (П. Козланюк);

– Я Гуляйвітер! Вітаю Кириловичу! – гукав у трубку редактор, аж відлунювало .. Гігантский успіх нашої передової! .. Наказав видрукувати ще триста екземплярів газети, роздати уповноваженим, і хай ідуть у села, організують голосні читки (В. Дрозд).

2. спец. Читання п'єси за ролями як один із видів репетиції.

[Ельза:] В місті з'явився Ганс Ріхтер. Він організовує тут театр. Скоро буде читка п'єси (В. Собко).