читка

ЧИ́ТКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що чита́ння.

[Бережний:] У статті Заболотного не було фрази про артистку Ярошенко.. Вона з’явилася увечері, після того, як я пішов з редакції… [Ярошенко:] Під час редакторської читки полоси? (Лев., Драми.., 1967, 368);

// Читання вголос.

Часто приходив послухати читки й Штефан, тож Мокрина в душі навіть гордилася своїм "письменним" сином (Козл., Ю. Крук, 1950, 284).

2. спец. Читання п’єси за ролями як один з видів репетиції.

[Ельза:] В місті з’явився Ганс Ріхтер. Він організовує тут театр. Скоро буде читка п’єси (Собко, Життя.., 1950, 49).