чмир
ЧМИР¹, у, ч., діал.
Гриб: сморж їстівний.
Сморж їстівний .. Інші назви: чмир, .. ковпачок (з наук. літ.).
ЧМИР², ю, ч., діал.
Коротка шерсть, яка залишається на м'ялі після валяння сукна.
Зібрати чмир.
ЧМИР³, я́, ч., розм.
Замазура (про людину).
ЧМИР⁴, у, ч., діал.
Гострий неприємний запах.
Барсук у норі такого піддав чмиру (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чмир — Я, ч. Неприємна людина. Фу, ну і чмир? Волів би з таким чмом взагалі не зустрічатись. Словник сучасного українського сленгу
- чмир — (-я) ч. 1. крим. П'яниця (здеґрадований). БСРЖ, 675; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 538. 2. жрм., мол.; зневажл. Неохайна, неприємна людина. БСРЖ, 675; ПСУМС, 113; СЖЗ, 113. 3. крим. Похмура, непривітна, замкнена людина. ЯБМ, 2, 538. 4. арм. Солдат, що опустився і здеґрадував в умовах дідівщини. БСРЖ, 675. Словник жарґонної лексики української мови
- чмир — I -у, ч., діал. Болото. II -я, ч. Неохайна людина, нечупара. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чмир — Чмир, чми́ру, в -рі (болото) чмир, чмиря́; чмирі́, -рі́в (нечупара) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)