чмих

ЧМИХ¹, ЧМИХ-ЧМИ́Х, виг., звуконаслідування.

1. Передає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін.

Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих... чмих (А. Головко);

Тиша.Чмих-чмих – паровий млин артільний як сміхом не присне з селян обдурених. А від комор біля ваги – уже й світло горіло. (А. Головко);

// у знач. ім., розм. Дія за знач. чми́хнути.

На всякий чмих не поздоровкаєшся (прислів'я).

2. у функції пред., розм. Дія за знач. чми́хати і чми́хнути, означає швидку і (або) несподівану дію.

Подивився Коля скоса: .. – Покажу вам боровик: .. А обидві Клави – чмих! А обидві Нати – чмих! – І пішов луною сміх (І. Нехода).

ЧМИХ², а, ч., діал.

Вид гри, у якій намагаються розсмішити, коли сміятися не можна.

Грати в чмиха.