чмок

ЧМОК, виг., пред., розм.

Дія за знач. чмо́кати і чмо́кнути, означає швидку і (або) несподівану дію.

Та й замовкла дівчинонька, І козак замовк... Потім... глянули... схилились... І тихенько чмок!.. (Л. Глібов);

– А ти ще дивуєшся, що я шукав тебе! Чмок пана в ручку! Тільки не думай, що я на стаж їду – по науковій часті пішов, при кафедрі лишаюсь. (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чмок — чмок вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. чмок — I виг., розм. Те саме, що цмок I. II -а, ч., розм. Те саме, що цмок II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чмок — ЧМОК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. чмо́кати і чмо́кнути. Та й замовкла дівчинонька, І козак замовк… Потім… глянули… схилились… І тихенько чмок!.. (Гл., Байки.., 1959, 321). Словник української мови в 11 томах
  4. чмок — Чмок и пр. = цмок и пр. Словник української мови Грінченка